Щороку 14 грудня в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Ця дата приурочена до дня завершення будівництва саркофага ("Укриття") над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС у 1986 році.
Це день глибокої подяки та пам'яті про тих, хто, ризикуючи власним життям і здоров'ям, став на захист людства від атомної стихії. Ліквідатори — це герої, які проявили надзвичайну мужність, самопожертву та професіоналізм, локалізувавши катастрофу та мінімізувавши її руйнівні наслідки. Їхній подвиг не має терміну давності.
Чорнобильська катастрофа — це важливий урок історії, екології, ядерної безпеки та державного управління. Студентам, які бажають глибше вивчити цю тему, можуть бути корисними наступні ресурси:
Містить велику колекцію експонатів, документів та свідчень про трагедію.
Український інститут національної пам'яті надає розлогу історичну довідку про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади.
Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів системно підходить до вивчення найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970-80-тих роках і завершується нарисами, присвяченими унормуванню постчорнобильського життя та закриттю АЕС уже в сучасній Україні. Таким чином Барановська пропонує комплексний погляд на проблему аварії на ЧАЕС.
Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей “всевидяче око” КГБ, – в одній науковій праці, створеній спільними зусиллями Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам’яті.
На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого Чорнобильській катастрофі, уже підготовлено чимало хороших журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання “Настоящее Время” Дмитра Трещаніна. Спираючись на архівні документи, журналісти відтворюють “буденний жах” катастрофи, де абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський “сухий закон”, щоб зняти напругу на психіку людей у місцях евакуації, або як з'явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха.
Документальний фільм британського каналу Sky Atlantic, який був знятий по “гарячих слідах” серіалу “Чорнобиль”. Творець “The Real Chernobyl” Крейг Мейзін зазначав, що хоче розказати “непроговорену реальну історію” Чорнобильської катастрофи. Про те, як пережили її, у фільмі розповідають безпосередні учасники ліквідації: пожежники, водолази, пілоти, сім’ї, евакуйовані з Прип’яті.
Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята "по гарячим слідам" зразу після аварії. Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні. Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та Sky Atlantic "Чорнобиль". Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії "Чорнобиль. 3828".
У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми “Суспільного” відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі.
Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв'ю.
Не забуваймо про внесок та жертву ліквідаторів. Їхня історія — це частина нашої національної пам'яті, яку ми зобов'язані зберегти та передати наступним поколінням.
Немає коментарів:
Дописати коментар