Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище – Стрілець) належить до того покоління українських письменників 1920-х років, котрі залишили по собі достойну художню спадщину, але архівних рукописів, як і біографічних матеріалів про особисте життя, зокрема щоденників, листів тощо, через репресії, конфіскації, вилучення й знищення збереглося дуже небагато, як у кожного митця, якого тримала під постійним контролем («під прицілом») тодішня влада.
Він прожив лише 35 років, але дуже багато встиг. Ще за життя його твори мали популярність серед молоді. Видавництва залюбки друкували нові твори, а шанувальники з нетерпінням чекали їхнього виходу. Імениті митці високо цінували працю Косинки. Людина активна, публічна – він був учасником тодішніх київських літературних угруповань, працював на радіо, у редакціях декількох газет і журналів, у видавництвах, на Київській кінофабриці, у Харківській сценарній майстерні, був відповідальним секретарем ВУФКУ, директором Київського й Харківського радіокомітетів.
Постійно виступав із читанням власних творів на літературних вечірках, зібраннях; великої популярності набули його оповідання, які звучали з його голосу на радіо. Загалом був людиною відвертою, самостійною в поглядах і переконаннях.
Немає коментарів:
Дописати коментар